Просмотр полной версии : Акция против Бандеры-героя прошла в Варшаве
Сегодня несогласные пикетировали Посольство Украины в Польше в знак протеста против присвоения проводнику ОУН Степану Бандере звания Героя Украины.
Подавляющее большинство участников пикета - пожилые люди.
Перед участниками акции, которые зажгли символические свечи в память о погибших в 1943 году на Волыни поляков, выступили лидеры ряда кресовых организаций, в числе которых неформальный лидер «кресового движения» ксёндз Тадеуш Исакевич-Залевский.
Мероприятие привлекло внимание польских медиа, в том числе, самых популярных коммерческих телеканалов и государственного TVP.
Исакевич-Залевский заявил, что акция не направлена против Украины, а проводится с целью противостоять героизации лидеров ОУН-УПА, которых в «кресовой среде» считают ответственными за убийства поляков в 1943 году на Волыни.
Он заметил, что большинство тех, кто пришел на акцию, - родственники пострадавших во время волынских событий польских граждан, пишет УНИАН.
Ну, что тут можно сказать??? Ющенко сделал свое подлое дело и в кусты. Сначала ездил обнимался с поляками, а потом ножом в спину. А расхлебывать все это и налаживать отношения предоставил другим. Разгребем и это гов.... У меня сложилось такое ощущение, что награждать он и не собирался, а сделал это на зло: Вот вам всем, кушайте.
Да нет мне кажется это запоздалая позиция нашего пока ещё президента
монархист
06.02.2010, 15:00
у, что тут можно сказать??? Ющенко сделал свое подлое дело и в кусты. Сначала ездил обнимался с поляками, а потом ножом в спину. А расхлебывать все это и налаживать отношения предоставил другим. Разгребем и это гов.... У меня сложилось такое ощущение, что награждать он и не собирался, а сделал это на зло: Вот вам всем, кушайте.
С точки зрения вреда для государства=Вы правы,натворил под занавес,шкодник. Но с позиций избирательного процесса=наоборот! Те кто радостно приветствовал такой поступок Ющенко в сегодняшнем дне автоматичевки становятся на сторону Януковича,ведь Ющенко за него? О благородстве умолчим=политика антоним порядочности.
С точки зрения вреда для государства=Вы правы,натворил под занавес,шкодник. Но с позиций избирательного процесса=наоборот! Те кто радостно приветствовал такой поступок Ющенко в сегодняшнем дне автоматичевки становятся на сторону Януковича,ведь Ющенко за него? О благородстве умолчим=политика антоним порядочности.
Такое ощущение, что они ему либо денег отвалили.
Либо пост премьера пообещали.:D
charli24
06.02.2010, 15:52
А я так скажу, господа... На эту тему очень мудро мне ответил один чел. Еврей, из Исраэля... Позволю себе процитировать:
вот если бы израиль решил решил его признать героем - я бы возражал, вплоть до вооружённого неподчинения властям
как бы лично я к бандере не относился - для украины он герой
и я вынужден с этим считаться...
Анатолий
06.02.2010, 16:00
Такое ощущение, что они ему либо денег отвалили.
Либо пост премьера пообещали.
Eva, а уважение народа они могут ему отвалить? ;) НЕТ! Я думаю, что он должен брать вулики під руки і в штат Техас...
Eva, а уважение народа они могут ему отвалить? ;) НЕТ! Я думаю, что он должен брать вулики під руки і в штат Техас...
Ему плевать на народ. Чего только стояли его заявления о том, что он станет во второй раз президентом.
Либо действительно что-то с мозгами.
монархист
06.02.2010, 16:07
А я так скажу, господа... На эту тему очень мудро мне ответил один чел. Еврей, из Исраэля... Позволю себе процитировать:
Зря за всю Украину. Лично для меня он не Герой в понимании этого слова=как человек совершивший подвиг. Личность значительная для национально-освободительного движения,не спорю,но в чём подвиг??? По совокупности содеянного? Или как Брежневу=за выслугу лет? Одно слово-профанация высокого звания.Потому мне и не обидно и не досадно,а плевать.Сейчас столько всяких "наград" за деньги или за прислуживание развелось-иные "кавалеры" в приёмных застеклённые шкафы для регалий ставят-на грудь не помещяются.Кого за дело награждали,тот и цену наградам другую знает,и к "значкам"спокойно относится.
Вопервых не для всех а так получилось что героем его считает только Западная Украина, я считаю что нужно было безпрестрастно проанализирывать его деятельность.если он был бандитом или героем.И толкьо тогда уже делать такия заявления!charli24 ну как бы эта фигура неоднозначная. К примеру в Хорватие есть их первый президент Франьо Туджман, для этнических хорватов он герой, для этнических сербов которые тоже граждане этой страны он военный приступник и фашист!Но это ещё можно пояснить волей большенства.Но в Украине большенство людей ничего не знают про Бендеру по-этому нельзя так однозначно говорить
монархист
06.02.2010, 16:33
Вопервых не для всех а так получилось что героем его считает только Западная Украина,
Поедьте в Мукачево и там это расскажите. Не вся ЗУ помнит и любит Бандеру,был ещё и Мельник-Бесарабия и южные районы ЗУ,был и Бульба-Ровенщина,Житомирщина==эти тоже Героев? Для комплекта? Бандера оказался наиболее известным,просто потому,что ДОЖИЛ до 1945 и его структуры пропартизанили до 1952.А холодная война уже шла,амеры помагали всем кто шевелился.До 1945 никакого особого преимущества у Бандеры не было-равный среди равных.Это потом большевикам как то надо было всех обозвать.Не говорить же правду о массовом,разнопартийном сопротивлении на ЗУ? Вот и создали образ врага.Да и фамилия,надо сказать для Росийского уха...холера,волчара,сучара-аналогии,однако!
Вы знаете к сожалению я не очень компетентен по поводу Бульбы,но вы согласитесь что в деятельности ОУН-УПА,и позже так сказать ОУН-Б,есть светлые и тёмные стороны и прежде чем делать такие выводы и присваивать человеку Героя нужно публично, дабы не разделять Украину,провести расследование про личный вклад Бендеры как в одни так и в другиие стороны!И потом уже делать выводы!
Восени 1941 року німецька окупаційна влада віддає накази про арешти та знищення членів ОУН-Б. Німецький тоталітаризм виявився братом-близнюком радянського. А відтак цілком закономірно почалася ідеологічна переорієнтація націоналістів, спершу – на практиці, ще без фіксації в програмних документах.
Звернімося у цьому плані до такого дражливого (але і точного) ідеологічного показника, як антисемітизм. Вже у березні 1942 року, згідно з німецьким рапортом, "у Житомирі, Кременчуку і Сталіному було заарештовано кілька послідовників Бандери за те, що намагалися схилити населення до ідеї незалежності України.
Тоді ж було встановлено, що група Бандери постачала своїх членів та євреїв, які працювали на цей рух, фальшивими паспортами".
Як бачимо, поки що йдеться про "своїх", "правильних" євреїв, які "перекувалися" чи "прихильні до українців", на відміну від "неправильних", "промосковських" євреїв, "жидобільшовиків".
Але практика штовхає далі – з виникненням УПА в її лавах з'являються євреї-лікарі, санітари, чоботарі, обозники, а потім – і рядові стрільці та бойові командири. У лісах під охороною УПА з'являються єврейські табори. В одному з таких таборів біля Пориць, на Волині, перебувало 100 євреїв, а в іншому, в Кудрунках, – близько 400 людей. Є дані про напади боївок УПА на охоронців гетто і звільнення ними кількох сотень євреїв.
Це тільки один штрих щодо зміни практики ОУН-Б у 1942-43 роках. А вслід за змінами у практиці неодмінно мусять іти зміни в ідеології, щоб потім, у свою чергу, формувати практику нового типу.
І от 1942 року, коли Вермахт іде на Сталінград, Василь Кук, який очолює структури ОУН-Б на Дніпропетровщині (до речі, неабияка була організація! За свідченнями НКВД, понад 5 тисяч осіб! Так що не тільки Брежнєвим, Щербицьким та Кучмою славен цей край), організує роботу з переосмислення ідеології українського націоналізму.
Кінцевим результатом усього стає проведений після тривалої підготовки під орудою Романа Шухевича улітку 1943 року ІІІ Великий Збір ОУН. Без Бандери, Стецька, Ребета й ряду інших лідерів, які ув'язнені в нацистських концтаборах. Збір ухвалює нову програму ОУН.
"Знищення національного поневолення та експлуатації нації, система вільних народів у власних самостійних державах - це єдиний лад, який дасть справедливу розв'язку національного і соціального питання в цілому світі. ОУН бореться проти імперіялістів і імперій, бо в них один пануючий народ поневолює культурно і політично та визискує економічно інші народи... Тому ми проти російського комуно-большевизму і проти німецького націонал-соціалізму. ОУН проти того, щоб один народ, здійснював імперіялістпчні цілі, "визволяв", "брав під охорону", "під опіку" інші народи, бо за цими лукавими словами криється огидний зміст - поневолення, насильство, грабунок. Тому ОУН бореться проти російсько-большевицьких і німецьких загарбників, поки не очистить України від усіх "опікунів" і "визволителів", поки не здобуде Української Самостійної Соборної Держави (УССД), в якій селянин, робітник і інтелігент могтиме вільно, заможньо і культурно жити та розвиватися".
А Вы не подпишитесь под такой программой ?
Нашел биографию ссылка -http://www.ua-today.com/modules/pages/bandera.html
А я так скажу, господа... На эту тему очень мудро мне ответил один чел. Еврей, из Исраэля... Позволю себе процитировать:...
Бандера организовал в 1934 году террористический акт против польского министра правительства Сикорского, убили его. Бандера был осужден и получил 7 пожизненных сроков заключения. В октябре 1939 года немцы освободили Бандеру, но в 1941 году его снова посадили за обращение дать Украине независимость.
Решение польского суда 1934 года никто не отменял и он является для поляков террористом.
А я так скажу, господа... На эту тему очень мудро мне ответил один чел. Еврей, из Исраэля... Позволю себе процитировать:...
Можно поправить: для Галичины он герой- с этим можно согласиться.
helgamontan
08.02.2010, 03:32
Последняя капля...
http://rutube.ru/tracks/2861118.html?v=9868d1aa0e75baff5245b86189542135&autoStart=true&bmstart=0
Анатолий
08.02.2010, 08:34
Вы знаете к сожалению я не очень компетентен по поводу Бульбы,но вы согласитесь что в деятельности ОУН-УПА,и позже так сказать ОУН-Б,есть светлые и тёмные стороны и прежде чем делать такие выводы и присваивать человеку Героя нужно публично, дабы не разделять Украину,провести расследование про личный вклад Бендеры как в одни так и в другиие стороны!И потом уже делать выводы!
Совершенно согласен с Вами! У нас как то принято не считаться с людьми, и хотя бы просто терпеливо разъяснить и рассказать все объективно об этих героях! Странная какая-то спешка по присвоению этого спорного звания. Кому это надо было? В данном случае просто было грубо изнасиловано достоинство украинского народа, тем, что его мнение совершенно не интересовало человека, которого этот народ и избрал, чтобы представлять его интересы! Слишком нахраписто и нагло это было все сделано! У поляков есть замечательная пословица:" Що занадто -то не здраво!"
Попробую излагать на "могучем", что бы не считали меня предвзятым к сабжу.
Ребята, учите историю. Сами, без вмешательства. А если вы не знаете, кто такой С.Бандера для Украины, то у меня для вас плохие новости. Кстати, в проекте "Великі українці" он, если мне не изменяет память, занял 3-е место с 300к голосов.
Ребята, учите историю. Сами, без вмешательства.
Без вмешательства это как? У каждого автора своя точка зрения и , к сожалению, сейчас нет не заангажированных статей по этому вопросу.
Анатолий
17.02.2010, 10:54
Попробую излагать на "могучем", что бы не считали меня предвзятым к сабжу.
Ребята, учите историю. Сами, без вмешательства. А если вы не знаете, кто такой С.Бандера для Украины, то у меня для вас плохие новости. Кстати, в проекте "Великі українці" он, если мне не изменяет память, занял 3-е место с 300к голосов.
Я знаю одно, и Вы наверное со мной согласитесь! Срывать незрелые яблоки да еще и пытаться ими накормить других, по крайней мере просто некорректно. Решение поспешное! Человек решил войти в историю хотя бы этим, раз ничего другого путного у него за пять лет не получилось. А другого шанса как Вы понимаете, у него уже никогда не будет. Шкодные коты тоже так поступают, когда хотят отомстить своему обидчику. "Наделают" в обувь или еще где нибудь в углу...вони надолго...а сам в кусты.
lbniv,
Я знаю одно, и Вы наверное со мной согласитесь! Срывать незрелые яблоки да еще и пытаться ими накормить других, по крайней мере просто некорректно. Решение поспешное! Человек решил войти в историю хотя бы этим, раз ничего другого путного у него за пять лет не получилось. А другого шанса как Вы понимаете, у него уже никогда не будет. Шкодные коты тоже так поступают, когда хотят отомстить своему обидчику. "Наделают" в обувь или еще где нибудь в углу...вони надолго...а сам в кусты.
lbniv,
частично согласен, но кроме него этого не сделал бы никто ближайшие 20-30 лет. И даже не факт, что после этого сделали бы.
Нещодавно Президент України В. Ющенко своїм Указом присвоїв провідникові ОУН Степану Бандері звання Герой України, чим на найвищому державному рівні відзначив одного з політичних лідерів української нації.
Це викликало неоднозначну реакцію в Україні та в сусідніх державах. Більшість закордонних та українських політиків, відомих громадських діячів, мільйони українців схвально сприйняли його. Водночас, у російському інформаційному просторі розпочалась справжня істерія, викликана позицією державних органів цієї країни, які осуджують будь-які кроки української влади та історичної науки, що суперечать російському "офіційному" трактуванню історичних подій, і не визнають права українського народу на власну історію. Хоча в Росії вшановують діячів, які є значно суперечливішими – ген. А. Денікіна, війська якого здійснювали єврейські погроми, ген. А. Власова, що створив цілу армію в складі німецьких військ, В. Леніна та Й. Сталіна – винуватців смертей мільйонів людей.
З осудливою позицією президентського акту виступив також очільник "адвоката України у Європі" Л. Качинський, відзначивши, що до ОУН та УПА в Польщі ставляться однозначно негативно, адже вони брали участь "у масових вбивствах поляків". Така оцінка історичних подій свідчить, що польська влада від об'єктивного історичного висвітлення та спільного вшанування втрат повертається до однобічних і неарґументованих звинувачень, відкидаючи досить значні напрацювання істориків обох країн.
Нагадаємо, що напередодні 55-ї річниці сумнозвісної операції "Вісла" Президент Польщі А. Кваснєвський зважився говорити про вибачення перед українцями своєї країни за акцію "Вісла". У 2005 р. при відкритті польських військових поховань на Личаківському цвинтарі у Львові А. Кваснєвський закликав українців та поляків «не рахувати кривди» і достойно вшановувати своїх героїв. «Щоби жити, народи мусять пам’ятати – ми, поляки і українці, через болючий досвід історії знаємо, що означає зберегти пам’ять». Реакція ж теперішнього Президента Польщі Л. Качинського свідчить, що польська влада від об'єктивного історичного висвітлення та спільного вшанування жертв повернулася до однобічних і неаргументованих звинувачень, відкинувши при цьому досить значні напрацювання істориків обох країн.
Нагадаємо історію польсько-українського протистояння. Воно відбувалося на українських етнічних землях, які після Першої світової війни разом з населенням опинилися у складі Другої Речі Посполитої. Прагнучи асимілювати/полонізувати українців, польська влада вдавалася до репресій: фізичного терору, примусового окатоличення, обмеження виборчих прав, заборони навчання і вилучення літератури українською мовою тощо. На початку 1930-х років проведено "пацифікації"/"умиротворення" українців Волині і Галичини, внаслідок чого було зруйновано і спалено сотні українських сіл. За офіційними даними польська влада "пацифікувала" 450 сіл і 16 повітів Галичини. Саме це стало основною причиною майбутнього збройного конфлікту.
Під час Другої світової війни польсько-українське протистояння переросло в збройний конфлікт, який мав обопільний характер і приніс значні жертви з обох сторін, що на основі архівних документів доводять українські історики В. Сергійчук, В. В'ятрович, та на основі свідчень очевидців місцеві краєзнавці Я. Царук, І. Пущук та ін.
Одним з найбільших злочинів польської влади проти українців була акція "Вісла" – цілковита депортація українців з їхніх етнічних територій у західні реґіони Польщі – Вроцлавське, Гданське, Ольштинське, Познанське і Щецінське воєводства. У ході цієї операції було переселено близько 150 тис. українців.
Історії післявоєнної Європи відомий лише один факт такого злочину, коли в мирний час збройні сили держави виселяли із рідної землі цілий народ. До такої акції проти власних громадян українського походження у 1947 році вдалася комуністична Польща.
Знаючи історію XX століття, Президент Польщі дозволив собі звинувачувати українських націоналістів у злочинах проти польського народу. У своєму зверненні він не згадує про польські переслідування українського народу у 1920 – 1930-х роках. Для нього, очевидно, не є принциповими питання про тисячі українців, загиблих від рук Армії Крайової та польських націоналістів у роки війни, не пам'ятає Л. Качинський також про акцію "Вісла".
У Польщі, як і в Росії, вшановують своїх "державників", у тому числі й причетних до терору, наприклад Ю. Пілсудського і не питають про це дозволу в керівництва сусідніх держав. То чому ж Президент незалежної України мав би зважати на позицію окремих закордонних діячів? Тим більше, що Конституцією України передбачено, що нагородження державними нагородами України належить до його повноважень.
Опоненти президентського рішення називають декілька причин, через які лідер українських націоналістів не заслуговує на найвище державне відзначення. Вони повторюють стереотипи радянської пропаганди про "тероризм", "посібництво нацистам", "злочини" і "вбивства". Останнім арґументом, який особливо активно використовувався напередодні президентських виборів, було "побоювання", що таке рішення може викликати розкол в українському суспільстві.
У першій половині XX століття терор широко використовувався у процесі створення новітніх держав. Яскравим прикладом, є біографії Юзефа Пілсудського і Менахема Беґіна, з іменами яких нерозривно зв’язані уявлення про суверенітет Польщі та Ізраїлю.
Радянська, польська та нацистська влада вдавалася до політичного терору проти українського народу, а відтак терор ОУН ставав адекватною відповіддю на насильство ворога. За відсутності власної держави терористичні акти проти представників окупаційних режимів були чи не єдино можливим засобом боротьби. Дії ОУН значно відрізнялися від методів тоталітарних режимів або сучасних терористичні організацій. Це були поодинокі акти щодо представників окупаційної влади.
Так, на знак протесту проти штучного Голодомору 1932 – 1933 рр., влаштованого радянською владою, з наказу С. Бандери вчинено замах на співробітника НКВД Олексія Майлова, який працював у радянському консульстві у Львові, а найвідомішим актом стала ліквідація 15 червня 1934 року польського Міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького, який брав участь в організації "пацифікацій" українських сіл.
Судові процеси над оунівцями, які брали участь у підготовці вбивства Пєрацького, перетворилися на своєрідний форумом національно-визвольних ідей. У виступі на суді С. Бандера відзначив: "ОУН виступає проти большевизму тому, що большевизм – це система, якою Москва поневолила українську націю, знищивши українську державність... Большевизм засобами фізичного винищування бореться на східноукраїнських землях з українським народом, а саме – масовими розстрілами в підземеллях ГПУ, виголоджуванням мільйонів людей і постійними засланнями на Сибір та Соловки... Тому що большевики приміняють фізичні методи, тому й ми вживаємо в боротьбі з ними фізичний метод...".
Тепер зупинімось на характері і масштабі співпраці С. Бандери з німецьким керівництвом. Він, як і більшість тогочасних лідерів, розумів неминучість війни між Гітлером і Сталіном і вважав, що внаслідок цього конфлікту вдасться відновити українську державність. За тиждень після нападу гітлерівської Німеччини на СРСР ОУН(б) у Львові проголосила Акт відновлення Української Державності й створила уряд на чолі з Ярославом Стецьком.
Однак у нацистських планах створення “Нової Європи” про незалежну Україну не могло бути й мови, тому гітлерівці під загрозою смерті вимагали від С. Бандери відкликання акту, що він відмовився зробити. 5 листопада 1941 гестапо заарештувало С. Бандеру і відправило у берлінську тюрму, а звідти до гітлерівського концтабору Заксенгаузен. Трагічна доля спіткала і родину Бандери. Два його брати, Олександр і Василь, були закатовані в концтаборі Освєнцім, а в Херсоні загинув молодший Богдан. У липні 1941 року енкаведисти розстріляли батька Бандери отця Андрія, а двох його сестер вивезли в сибірські концтабори.
Як бачимо, С. Бандера і його родина постраждали від нацистського та радянського тоталітарних режимів не менше, ніж будь-яка інша родина в Україні. Тому твердження про "злочинну" співпрацю С. Бандери з нацистами виглядають надуманими.
Безпідставними є також звинувачення С. Бандери у масових вбивствах, адже впродовж усієї війни, за виключенням короткого проміжку часу, він був в ув'язненні у польських в'язницях та гітлерівському концтаборі, залишаючись ідейним лідером боротьби. Більше того, С. Бандера намагався не допустити до участі ОУН(б) в розстрілах національних меншин, які здійснювалися нацистами. Галузевим державним архівом СБУ оприлюднено документ під назвою "До книги фактів", який охоплює події з 22 червня по вересень 1941 і свідчить про те, що керівництво ОУН(б) категорично відмовлялося брати участь в акціях зі знищення єврейського населення. На доказ наведемо цитату з нього: «...представники прибувших до Львова у великому числі відділів гештапа звернулися різними дорогами до українських кругів, щоб українці урядили триденний погром жидів… Керівні чинники ОУН, довідавшись про те, подали до відома членам, що це є німецька провокація, щоби скомпрометувати українців погромами, щоб дати претекст німецькій поліції до вмішування і роблення порядку, і найважливіше – щоби відтягнути увагу й енергію українського загалу від політичних проблем боротьби за державну самостійність, на слизьку дорогу анархії, злочинів та грабіжництва. Вже Другий Великий збір ОУН висказався рішуче проти яких-небудь жидівських погромів, засуджуючи такі тенденції, як намагання окупантів відвернути увагу народних мас від корінних проблем визвольної боротьби. Тепер, в перших днях німецької окупації, зреалізовано ці постанови на практиці, забороняючи участи в погромах жидів і протидіючи німецьким провокаціям. Тільки завдяки рішучій поставі кадрів ОУН не дійшло в перших днях по уступленню більшовиків до масового вирізання жидів у Львові та в інших українських містах...».
Як теоретик націоналістичного руху, С. Бандера наполягав на добросусідських відносинах між народами: «Наше ставлення побратимське до тих, хто разом з нами бореться за Українську Самостійну Соборну Державу, толерантне до тих, хто позитивно ставиться до наших змагань за власну державу, і вороже до тих, хто протидіє процесам українського національного відродження і державотворення».
Окремі політичні сили в Україні заявили, що визнання Степана Бандери Героєм України є черговим кроком до розколу українського суспільства. На наш погляд, не сама постать С. Бандери розколює українську громаду, а бездоказові інтерпретації та політичні спекуляції навколо неї. Що відбувається на тлі незнання об’єкту, про який йдеться. А ще гірше, на тлі небажання знати правду і її відстоювати. Яскраво препаровані напівправда чи напівбрехня значно швидше оволодівають нашою свідомістю, ніж копітка робота по відшукуванню вивірених фактів та вибудови з них правдивої біографії людини.
Коли ж постать С. Бандера зможе слугувати об'єднанню України? Ставлення до лідерів українських визвольних змагань є прямо пропорційним до рівня обізнаності населення з їхньою діяльністю. Тому постать С. Бандери і провідників українських національно-визвольних змагань можуть стати об'єднавчим чинником внаслідок системної науково-просвітницької кампанії з висвітлення історії українського визвольного руху.
Степан Бандера впродовж багатьох років був лідером українського визвольного руху, за яким ішли сотні тисяч борців, не сумніваючись у його правоті та будучи впевненими у його вірності. Таку довіру він заслужив своїми вчинками і самопожертвою заради України. Під час Варшавського та Львівського процесів, а згодом, потрапивши до рук нацистів, він не зрадив національної ідеї та своїх прибічників. Два смертні вироки, замінені на довічні ув’язнення, перетворили його на символ для західноукраїнської молоді, яким він є в народній пам'яті до сьогодні.
Водночас С. Бандера належав до когорти вождів, чиїми іменами називали український народ – І. Мазепа, С. Петлюра, С. Бандера за те, що він боровся за власну державу. Тому, вшановуючи, С. Бандеру, ми вшановуємо цілі покоління мужніх синів і дочок, які боролися за волю України.
Рекомендую для чтения.
Powered by vBulletin™ Version 4.0.3 Copyright © 2012 vBulletin Solutions, Inc. All rights reserved. Перевод: zCarot